З власного досвіду

Ніколи не ставлю свою кар’єру за приклад і не раджу нікому мати схожу. Бо вона в мене почалася з 12–16-ти годинного робочого дня. Спочатку я працював як фрілансер, потім поїхав у Київ працювати в тоді ще «Kyiv Cybersport Arena», і ночувати на роботі, прийти додому о 2-й ночі або о 4-й ранку було в порядку речей. Справедливості заради скажу, що й робочий день ми починали о 10-й або об 11-й, і мій тодішній, не побоюся цього слова, вчитель і наставник, Роман Романцов, сидів з усіма нами до переможного, за що по сьогоднішній день я йому вдячний. Але тим не менш, у середньому це 14 годин в офісі, іноді по 8 днів без вихідних. Не я один був таким — ми були молоді, заряджені, і ми будували те, що зветься кіберспортом. Чи можна було це зробити якось розумніше? Однозначно так. Чи вміли ми по-іншому? Точно ні.

Менше — це більше

Можна говорити багато про те, хто скільки працює, і вимірювати рівень професійності мішками під очима та літрами випитої кави, але одне можна сказати точно: краще працювати розумніше, ніж більше.

Ви можете зустріти деяких менеджерів, які будуть гнати вас у шию, ставити плани чи показники й говорити про те, що це все треба прямо зараз. Насправді не треба. Насправді менеджер просто гасить пожежу за рахунок вашого часу. Насправді менеджер поняття не має, скільки часу потрібно на виконання задач, бо сам їх ніколи не виконував. Більше того, у 80% випадків він оцінив задачі самостійно, врахувавши свої зобов’язання перед керівництвом або перед контрактами, — а тепер це ваша відповідальність.

Менеджери, які пишуть, що вони менеджери, і видавлюють останні сили зі своєї команди, присвоюючи здобутки команди собі та вихваляючись перед клієнтами, — це токсичні нарциси. А ви в цьому випадку повністю підтверджуєте їхнє бачення щодо вас. На вас уже виїжджають і будуть виїжджати.

У випадку якщо ви вже знаєте, як робити свою роботу, і володієте методами й техніками, за яких результати вашої роботи є задовільними, працюйте рівно стільки, скільки маєте, щоб ваш результат був видимим. І мова саме про видимий результат, а не про процес.

Коли все ж таки треба ночувати в офісі

Це більше стосується молодих спеціалістів, які тільки починають свій шлях. Я дотримуюсь думки, що коли ти тільки вийшов з інституту, по суті ти інтерн, і тут якраз знання важливіші за кошти. Кошти важливі теж, але якщо йдеться про справді цінний досвід, який згодом можна перепродати, то працювати треба багато.

Варто брати на себе зобов’язання, варто ставити питання людям, які вже на цій роботі з’їли не одну собаку й пройшли через шалений стрес, варто слухати їх не перебиваючи, варто конспектувати все, що вам говорять, для того щоб не проходити через те саме пекло, через яке проходили вони.

Практики на початку замало не буває ніколи, і ваше становлення як молодого працівника відбувається саме через кількість помилок, яких ви припуститеся зараз, і обсяги робіт, які ви зробите.

Питання у вартості цього досвіду. Якщо вас вантажать роботою, де не потрібно думати й брати на себе відповідальність, працювати більше 8 годин немає сенсу — це рутина, яку скидають на вас.

Вашим знанням потрібен полігон — поле, де можна робити й помилятися, і сильні опоненти, які будуть формувати вас як особистість. Якщо ви збираєтеся стати професіоналом, то це чи не єдина можливість для здобуття вагомих результатів.

Будуємо свій човен

Якщо у вас у голові сидить ідея і ви прямо бачите результат, треба включатися на всі 200%. Але не забувайте, що ідея має сидіти не тільки у вас у голові: якщо ви працюєте командою, то й команда має бути вмотивованою робити стільки, скільки робите ви.

Якщо ви менеджер, то не варто забувати, що в людей є життя. І те, що вам треба прямо зараз, потрібно вам, а те, що потрібно прямо зараз, — це суто ваша проблема. У людей є життя поза роботою, і те, що ви або ваша компанія платите їм кошти, не робить їх вашими рабами. Плануйте краще свої проєкти й керуйте очікуваннями клієнтів, з якими працюєте.

У випадку, коли ви як команда будуєте свій проєкт і впахуєте всі більше ніж 10 годин на день, це може бути виправдано тільки за однієї умови: усі розуміють, чому так відбувається, усі на це погодилися, усі беруть ризики на себе й погоджуються з ними, а в разі успіху успіх ділять на всю команду.

Але тоді ви розглядаєте команду як одне ціле й нерозривне. Якщо ви всі хворі на голову вашою ідеєю і у вас є спільна мрія — то прапор вам у руки. Головне, пам’ятайте: ваша задача — отримувати проміжні результати між точкою «ідея в голові» й точкою першого прибутку.

Висновок

Кожен коваль свого щастя, але щоб його викувати, треба молот і наковальня. Якщо у вас немає ні молота, ні наковальні, то їх треба десь брати, і коли ви все ж таки їх взяли — довбайте молотом що є сили, поки не отримаєте те, що зможете назвати задовільним результатом.

Якщо вже зрозуміли, що на вас виїжджають, це ваше право змиритися з цим і продовжувати кар’єру в такий спосіб — або все ж спробувати змінити своє життя.

Коли ви інтерн або джун, працюйте що є сили, але не жертвуйте своїм здоров’ям — усе має бути в міру. Користуйтеся по максимуму знаннями людей, які вас оточують, учіться й ставте питання, беріть на себе відповідальність, не відмовляйтеся від роботи.

Будуючи своє, будуйте щось велике, здатне запалити серця тих, хто біля вас, змінюйте цей світ.

Зрештою, нам усім випадає шанс взяти в руки молот. Питання тільки в тому, чи будете ви кувати своє щастя — чи ярмо собі на шию.