Знайомство з блогінгом

Привіт! Я Аня, випускниця філологічного факультету. Люблю читати, писати вірші та спілкуватися з людьми. Інстаграм для мене спершу був просто розвагою: меми, тренди, пошук натхнення. Але поступово він став інструментом самовираження. Я почала вести блог, і хоча перші тексти були неідеальні, відеоконтент у мене виходив класно — рілси “залітали”, і це шалено мотивувало. Щоразу, коли активність падала, я ловила паніку — мовляв, мене забули. Але замість того, щоб зупинитися, я вигадувала щось нове.

Перший досвід співпраці з бізнесом

Одного вечора подруга-кондитерка пригостила мене щойно спеченими макарунсами. Вони були такими гарними, що я зняла кілька сторіз і пост. Потім — ще один про її торт. За кілька годин ми побачили: обидва пости “зайшли”. У подруги з’явилися нові замовлення. Це був мій перший досвід співпраці з бізнесом, і він показав: у мене справді виходить.

Перше професійне випробування

За місяць подруга порекомендувала мене власнику кав’ярні. Ми зустрілись у невеликому, затишному залі з ароматом свіжої випічки. І я — з телефоном, щоденником і нулем знань про воронки, CPC та CPM. Мене питали про вартість підписника, ефективність форматів, і я ловила себе на думці: “Я нічого не знаю.” Було страшно. Хотілось втекти. Але я лишилася. І мене взяли — завдяки емоціям, креативу, прикладам з кондитерки.

Шлях до впевненості

Я зрозуміла, що талант — це добре, але без системи й розуміння механіки ти далеко не заїдеш. Я записалась на курси, занурилась в аналітику соцмереж, з головою поринула у все, що раніше лякало. І потрохи хаос став логікою, а випадковість — стратегією.

Момент визнання

Через 8 місяців роботи я познайомилася з HR-менеджеркою міжнародної компанії. Виявилось, вона стежить за кав’ярнею саме через контент, який я створювала. Вона сказала: “Завдяки твоїм постам я знайшла улюблене місце в місті.” І це був момент — коли я відчула, що моя робота важлива. Не лише для бізнесу, а й для людей. Це було глибоке “я на своєму місці”.